Чи вичерпні джерела енергії.

Цілком природно виникає питання, чи завжди використання енергії і виробництво електроенергії повинне супроводжуватися руйнуванням навколишнього середовища. І якщо правда, що будь-який вид людської діяльності неминуче впливає на природу, то ступінь цієї шкоди різний. Ми не можемо не впливати на середовище, у якій живемо, оскільки для підтримки життєвих процесів як таких необхідно поглинати і використовувати енергію. Людина, безумовно, впливає на навколишню його середовище, однак у природі існують природні механізми, що врівноважують, що підтримують середовище і спільноти, що живуть у ній, у стані рівноваги, коли всі зміни відбуваються досить повільно. Проте в багатьох випадках господарська діяльність людини порушує рівновагу, підтримувану цими механізмами, що призводить до швидких змін умов навколишнього середовища, з якими ні людина, ні природа не можуть успішно справитися. Традиційне виробництво енергії, що дає величезні кількості забруднювачів води і повітря, – один з видів такої діяльності людини.

Дивно, що всього двісті років тому людство, крім енергії самої людини і тварин, володіло тільки трьома видами енергії. І джерелом цих усіх трьох видів енергії було Сонце. Енергія вітру обертала крила вітряних млинів, на яких мололи зерно чи ткали. Для того щоб можна було скористатися енергією води, необхідно, щоб вода бігла вниз до моря від вище розташованого джерела, де річка наповняється за рахунок дощів, що випадають. За останнє десятиліття інтерес до цих джерел енергії постійно зростає, оскільки в багатьох відносинах вони необмежені. У міру того як постачання палива стає менш надійним і більш дорогим, ці джерела стають усе більш привабливими і більш економічними. Підвищення цін на нафту і газ послужило головною причиною того, що ми знову звернули свою увагу на воду, вітер і Сонце.

Рідке повітря - паливо для майбутнього.

Рідке повітря можна використовувати як паливо для автомобілів і електростанцій. Такого висновку дійшли британські вчені з Інституту інженерів-механіків (IMechE), які стверджують, що "нове пальне" може конкурувати з електробатареями і воднем, як стабільне енергосховище. За словами дослідників, звичайне повітря, що не містить водяної пари і вуглекислого газу, може акумулювати енергію в рідкому стані при охолодженні до 190 градусів за Цельсієм. Коли "паливо майбутнього" нагрівається під впливом довкілля, воно різко перетворюється на газ. При цьому звільняється енергія, яка, створюючи високий тиск, може приводити в рух поршневі двигуни або турбіни електрогенераторів. Британська компанія Highview Power Storage побудувала експериментальний завод за проектом IMechE. Завод використовує енергію, вироблювану на електростанції, для всмоктування повітря з довкілля в спеціальні компресори-холодильники, які переводять його в рідкий стан і відправляють в теплоізольоване сховище. Коли місцеві жителі мають проблеми з енергопостачанням, місцева адміністрація використовує резервний енергоресурс для приведення турбін електростанції в дію (при цьому ефективність такого перетворення може доходити до 70%). За словами глави проекту Гарета Бретта (Gareth Brett), завод може забезпечити електроенергією протягом години до 6 тисяч сімей. Використання таких станцій дозволить уряду заощадити до $16 мільярдів.

Альтернативні види палива.

В конце 80-х годов XIX века, отраслевые журналы, посвященные наукам, связанным с электричеством, (вечный двигатель) предсказывали появление способов получения «свободного электричества» уже в ближайшем будущем. Удивительные открытия, связанные с природой электричества, постепенно становились обыденным явлением. Никола Тесла демонстрировал «беспроводное освещение» и другие чудеса, связанные с высокочастотными токами. Никогда еще от будущего не ждали так много. Через 20 лет появятся автомобили, аэропланы, кинофильмы, звукозапись, телефоны и радио. Викторианская эпоха открывала миру новые горизонты. Впервые за всю историю люди вдохновенно рисовали в воображении утопическое будущее, в котором самые совершенные средства передвижения, а также отличные связь, работа, жильё и еда будут доступны всем и каждому. Болезни и нищета будут повержены. Жизнь продолжала улучшаться и, казалось, «свой кусок пирога» должен был достаться каждому. Так что же сл училось? Почему на самом пике технологического «бума» перестали появляться значительные открытия в области энергетики и алтернативной энергии? Было ли воодушевление по поводу «свободного электричества», наблюдавшееся перед самым началом XX века, вызвано всего лишь принятием желаемого за действительное; идеей, несостоятельность которой «настоящая наука» в итоге доказала?

"ВЕЧНЫЙ ДВИГАТЕЛЬ", ГЕНЕРАТОРЫ СВОБОДНОЙ ЭНЕРГИИ

Гравитационный усилитель вращающего момента и механической мощности источник: http://gravitationalengine.com/ru/ СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ТЕХНОЛОГИЙ В действительности, ответ на этот вопрос — «Нет». Истинное положение вещей противоположно данному утверждению. Одновременно с другими крупными открытиями миру были явлены и новые технологии в области энергетики. С тех пор были разработаны многочисленные способы получения огромного количества энергии, требующие чрезвычайно малых затрат. Однако ни одна из этих технологий не стала доступна массовому потребителю на «открытом» рынке в качестве товара. Причины этого явления будут вкратце изложены в данной статье. Но вначале я бы хотел привести описание всех технологий, имеющих отношение к «свободной энергии», которые известны мне на данный момент и реальность которых не вызывает никаких сомнений. Общая черта, объединяющая все эти открытия – это то, что все они предполагают использование небольшого количества одной из форм энергии для контроля или высвобождения другого типа энергии. В основе многих из этих технологий лежит принцип использования эфира, — источника энергии, существование которого современной науке удобнее отрицать. !!!!!!! 1. Радиантная энергия (вечный двигатель). Усиливающий трансмиттер Никола Теслы, устройство на радиантной энергии Т.Генри Морея, Мотор «EMA» Эдвина Грея и машина Пола Баумана «Тестатика» — все эти устройства работают на радиантной энергии. Данная форма природной энергии, по ошибке называемая «статическим» электричеством, может быть получена непосредственно из окружающей среды, либо получена из обычного электричества методом, известным под названием «фракционирование». Радиантная энергия позволяет «вытворять» те же «чудеса», что и при использовании электричества, при стоимости ее получения равном 1% от стоимости выработки электроэнергии это по сути вечный двигатель. Тот факт, что свойства радиантной энергии не совсем соответствуют свойствам электричества, привел к недопониманию данного феномена в научной среде. Швейцарское Общество «Метерния» в данный момент располагает 5-ю или 6-ю рабочими моделями безтопливных, самодействующих устройств, работающих на данном виде энергии. !!!!!!! 2. Постоянные магниты. (вечный двигатель) Доктором Робертом Адамсом (Новая Зеландия) были разработаны поразительные конструкции электромоторов, генераторов и нагревателей, работающих на постоянных магнитах. Подобное устройство, получив 100 Ватт электричества от источника питания, вырабатывает 100 Ватт мощности для перезарядки источника питания и 140 БТЕ (Британских Тепловых Единиц) тепла всего за две минуты! Доктор Том Берден (США) обладает двумя работающими моделями электрического трансформатора, работающего на постоянных магнитах. На вход такого устройства подается электрический ток мощностью 6 Ватт, который необходим для управления магнитным потоком постоянного магнита. Путем попеременного и быстрого направления магнитного поля вначале на одну, а затем на другую выходную катушку устройства, которое не имеет движущихся частей, вырабатывается электрический ток мощностью 96 Ватт. Берден называет свое устройство Неподвижным Электромагнитным Генератором, или «НЭГ» (MEG). Жан-Луи Нодину удалось создать подобное устройство во Франции. Принципы работы данного типа устройств были впервые описаны Фрэнком Ричардсоном (США) в 1978 году. Трой Рид (США) создал работающие модели специального магнитного вентилятора, который нагревается при вращении. Вентилятор, в независимости от того, вырабатывает он тепло или нет, потребляет неизменное количество энергии. Помимо этих разработок, следует упомянуть созданные многими изобретателями работающие механизмы, создающие вращающий момент в моторе только за счет использования постоянных магнитов. !!!!!!! 3. Механические нагреватели.(вечный двигатель) Существуют два класса машин, преобразующих небольшой объем механической энергии в большой объем тепла.

Лучшими с точки зрения конструкции, из данных чисто механических устройств, являются системы вращающихся цилиндров, разработанные исследователями Френеттом (США) и Перкинсом (США). В этих машинах производится вращение одного цилиндра, расположенного внутри другого и отстоящего от него на расстояние 1/8 дюйма. Расстояние между цилиндрами заполнено жидкостью (водой либо маслом), которая является «рабочей жидкостью » устройства и которая нагревается при вращении внутреннего цилиндра. В другом методе используются магниты, расположенные на колесе с целью вызвать образование сильных вихревых токов в алюминиевой пластине, что приводит к ее быстрому нагреванию. Подобные магнитные нагреватели были продемонстрированы исследователями Мюллером (Канада), Адамсом (Новая Зеландия) и Ридом (США). Все из вышеописанных систем позволяют вырабатывать в десять раз больше тепла, чем при использовании стандартных методов. При том же потреблении энергии. !!!!!!! 4. Сверхэффективный электролиз. (вечный двигатель) С помощью электричества воду можно разложить на водород и кислород. Стандартные учебники химии уверяют, что этот процесс требует больше энергии, чем затрачивается при рекомбинации газов. Это справедливо только для наихудших случаев. Когда вода подвергается воздействию с частотой, совпадающей с ее собственной молекулярной частотой путем использования системы, разработанной Стэном Майером (США) и вторично разработанной недавно корпорацией Xogen Power, она (вода) разлагается на кислород и водород при минимальных затратах электричества. Использование различных электролитов (добавок, увеличивающих электрическую проводимость воды) резко повышает эффективность процесса. Также известно, что некоторые геометрические формы и текстуры поверхности положительно влияют на повышение эффективности процесса. Практическое применение данного метода заключается в том, что возможно получение неограниченных объемов водорода в качестве топлива для автомобильных двигателей, причем стоимость полученного водорода равняется стоимости использованного объема воды. Более того, в 1957 году исследователем Фридманом (США) был запатентован специальный металлический сплав, использование которого приводит к самопроизвольному разложению воды на водород и кислород. Процесс, протекающий без использования какого-либо электрического тока, не приводит к химическим изменениям в самой структуре металла. Это значит, что при помощи данного металлического сплава возможно непрерывное получение водорода из воды. !!!!!!! 5. Имплозия/Вихрь. (вечный двигатель) Большая часть двигателей промышленного назначения использует выход тепла для расширения и создания давления, совершающего работу. Та же схема реализуется и в двигателе вашего автомобиля. Природа использует противоположный процесс, который заключается в использовании охлаждения, которое приводит к образованию вакуума и всасывающей силы, которые, в свою очередь, и совершают работу, подобно тому, как это происходит в торнадо. Виктор Шаубергер (Австрия) 48 Новая Энергетика N 1(16), 2004 был первым, кому в 30-ых и 40-ых годах XX века удалось создать работающие модели Имплозионых Двигателей. Позднее Кэллум Коутс выпустил книгу под названием «Живая энергия», в которой подробно описал исследования Шаубергера. Вскоре нескольким исследователям удалось создать работающие модели Имплозионных Турбинных Двигателей. Подобные безтопливные двигатели совершают механическую работу, получая энергию из вакуума. Существуют также и более простые конструкции, использующие вихревое вращение для получения комбинации сил, состоящей из гравитационной и центробежной, что позволяет получить непрерывное движение в жидкостях. !!!!!!! 6. Холодный Ядерный Синтез. (вечный двигатель) В марте 1989 двое химиков из Университета Юты (США) заявили о том, что им удалось осуществить реакцию ядерного синтеза при помощи простого настольного устройства. Заявление было «опровергнуто» в течение 6 месяцев и общественность утратила к открытию всяческий интерес. Тем не менее, холодный ядерный синтез действительно существует. Проведенные эксперименты не только неоднократно подтвердили факт выделения избыточного тепла, но и позволили зарегистрировать низкоэнергетическую ядерную трансмутацию элементов, сопровождавшуюся десятком других реакций! Данная технология, несомненно, позволит получать недорогую энергию, а также использоваться в ряде других важных индустриальных процессов. !!!!!!! 7. Тепловые насосы, использующие энергию солнца. (вечный двигатель) Вечный двигатель - холодильник, стоящий на вашей кухне, является, по сути, единственным имеющимся у вас в данный момент устройством, работающим на «свободной энергии». Он представляет собой электрически управляемый теплонасос. Он использует одну порцию энергии (электричество) для перемещения в три раза большего количества энергии (тепло). Это позволяет добиться коэффициента полезного действия(КПД), примерно равного 3. Ваш холодильник использует одну часть электричества для того, чтобы вытолкнуть три части тепла из внутренней его части во внешнюю среду. Хотя описываемый процесс является стандартным применением данной Технологии, это — далеко не лучшее ей применение. И вот почему: тепловой насос закачивает тепло из его «источника» в «приемник» — место, где тепло поглощается. Очевидно, что для того, чтобы данный процесс протекал оптимально, «источник» тепла должен быть ГОРЯЧИМ, тогда как приемник» тепла должен быть ХОЛОДНЫМ. В вашем холодильнике происходит как раз противоположное. «Источник» тепла, т.е. ХОЛОД, находится внутри корпуса, тогда как «приемник» тепла — воздух при комнатной температуре на вашей кухне. Температура воздуха при этом выше, чем температура источника. Именно поэтому у вашего холодильника такой низкий КПД. Но данное положение действительно не для всех тепловых насосов. КПД, равного 8 или 10, легко достигнуть в случае с тепловыми насосами, использующими энергию солнца. В подобных устройствах тепловой насос получает тепло от солнечного коллектора и направляет тепло в большой подземный поглотитель, температура которого остается равной 55° F, что приводит к получению механической энергии в процессе перемещения тепла. Этот процесс эквивалентен по своей сути принципу действия парового двигателя, механическая энергия в котором вырабатывается между бойлером и конденсатором, за исключением того, что в первом исполь зуется «флюид», кипящий при гораздо меньшей температуре, чем вода. Одна из таких систем, испытанная в 70-ых годах, вырабатывала мощность 350 л.с., зафиксированную динамометром, функционируя в специально созданном двигателе и получая энергию от солнечного коллектора площадью всего 100 кв.м. (эта система не имеет никакого отношения к системе, рекламируемой Денисом Ли). Мощность, необходимую для функционирования компрессора, которую данная система потребляла на входе, составляла меньше 20 л.с., что указывает на то, что данная система вырабатывала в 17 раз больше энергии, чем потребляла на свое функционирование! Она могла бы снабжать электричеством небольшой дом, получая энергию от устройства, установленного на крыше и используя в точности ту же технологию, благодаря которой еда на вашей кухне остается холодной. В настоящий момент, к северу от города Кона, Гавайи функционирует теплонасосная система промышленного масштаба, которая вырабатывает электричество за счет разницы температур воды океана. Существуют также десятки других, не упомянутых мной систем, многие из которых прошли испытания и успешно функционируют подобно тем, описание которых я только что привел. Но и этого краткого списка мне достаточно, чтобы сделать вывод: получение свободной энергии уже производится, "вечный двигатель" - существует! Она позволяет сделать мир чище и наполнить его энергией, доступной каждому в любой его точке. При помощи данных технологий мы можем остановить выброс «парниковых газов» и закрыть все атомные электростанции. Мы также можем производить опреснение неограниченных объемов морской воды, затрачивая на это небольшие средства, и снабжать пресной водой даже наиболее удаленные, проблемные в этом отношении районы. Расходы на производство и транспортировку любых товаров могут быть резко снижены. Фрукты, овощи и злаки могут выращиваться в обогреваемых парниках даже зимой в любой части планеты. Все эти технологии, предоставляющие нам удивительные возможности, которые позволят намного облегчить жизнь всем обитателям Земли, десятки лет игнорируются. Но почему? В чьих интересах препятствовать развитию этих технологий?

Роль палива в житті людини.

Зараз людство насувається енергетична кризи, і що офіційна наука з сумом повідомляє, що немає альтернативи традиційним джерелам енергії - вугілля, нафту, газ. Величезну частина енергії дають нам АЕС і ГЕС. Але наразі АЕС. Там використовується енергія, получающаяся внаслідок розщеплення атомного ядра. Але минулого року Володимир Машков у своїх дослідженнях запропонував розщеплювати не важкі атоми, а найлегші елементарні частки. Электроны і протони будуть перетворюватися на носії світла – фотони. У цьому не утворюється ніяких осколків розподілу; замість радіоактивних відходів ми матимемо енергію в чистому вигляді. На землі настане екологічний рай… Найнаочніший приклад перетворення елементарних частинок в фотони із енергії – це гарна блискавка. Вона може існувати кілька хвилин, тому що має генератор. Без нього – гарна блискавка відразу б розпалася. Але вона становить собою якийсь плазмовий комплекс, у якому електричні і магнітні поля формують взаимопереходящие один одного які тікають і стоячі хвилі. У результаті частину вільних електронів всередині обсягу кульової блискавки розкладається в енергію фотонів під впливом електричних полів. Фотонна енергетика відкриває перед людством грандіозні перспективи. Отже, вугілля, нафту й війни газ перестануть використовувати як паливо. На всіх машинах встановлять джерела фотонної енергії, пальним котрим стане атмосфера чи шматок будь-якого речовини. Ось на таку ідею запропонував відомий дослідник фізичних полів та будівлі мікросвіту, заступник головного інженера Таганрозького авіаційного заводу Володимир Машков. Але спочатку цих проектів не доступні і використовуватимуться лише у майбутньому, ну, а сьогодні вже ніхто іншого сумнівів, що на порозі ери нового палива. Поки що ж розробляють нові проекти джерел енергії. Наприклад, водородно-кислотная система, извлекающая енергію із води шляхом електролізу. Проведемо нескладний досвід. У закритий посудину з разбав ленним розчином сірчаної кислоти занурені два платино вых електрода. Одне з них обтекается воднем, дру гой - киснем. Гази поступають із вміщених під електродами трубок, які від'єднані одне від друга полунепроницаемой діафрагмою. Вона перешкоджає прямому взаємодії палива, тобто водню з киснем. Ма аноді (позитивному полюсі) молекули водню (М2) благо даруючи каталитическому дії поверхні платини дис социируют на два атома (2Н), які переходить до розчин як іонів М+, залишаючи свої електрони на платиновому аноді. Водородные іони легко проходять через полунепроницаемую діафрагму до іншої половину судини, на катоді (негативний полюс) кисень сполучається з ато мами водню чи з водневими іонами і електронами, про разуя воду. Якщо з'єднати обидва полюси паливного елі мента, то вільні електрони рушать у ній від катода до аноду - у подальшому ланцюгу потече електричний струм.

Види енергії.

Енергетичний потенціал невідновних ресурсів на планеті [ред.] Структура світового виробництва енергетичних ресурсів (млрд. т у.п./%) Вид енергетичних ресурсів 1900 1920 1960 1980 1998 Вугілля Нафта Природний газ Гідроенергія Атомна енергія Інші 0,77/57,3 0,03/2,3 0,01/0,8 0,01/0,8 0,50/37,8 1,34/62,6 0,14/6,5 0,03/1,4 0,03/1,4 - 0,60/28,1 2,17/42,8 1,32/26,1 0,58/11,4 0,30/5,9 - 0,70/13,8 2,75/26,3 4,36/41,7 1,90/18,2 0,63/6,0 0,22/2,1 0,60/15,7 3,83/29,2 4,5/34,3 1,85/14,1 0,7/5,3 1,4/10,7 0,8/6,1 Разом 1,32 2,14 5,07 10,46 13,10 Енергетичний потенціал відновних ресурсів на планеті [ред.] Енергетичний потенціал відновних ресурсів на планеті, в Україні і в Закарпатті[1] Вид енергії Запаси потенційні / реальні в млрд. кВт год/рік на планеті в Україні в Закарпатті Енергія сонячних променів 668·106 / - 720·103 / 130 1,15·103 / 3,4 Енергія вітру 17,4·106 965·103 / 360 25 / 15 Енергія гідроресурсів 18·103 / - 17,4 / 6,4 8,2 / 3,3 Енергія геотермальних вод - / - 5,1·106 / 14·103 35·103 / 0,9 Енергія земних надр (теплонасосна) 134·103 / - - / - 2,2 / 2,2 Енергія біомаси - / - 12,5 / 6,1 1,2 / 1,2

Чи загрожує Всесвіту теплова смерть?

На рубежі XIX—XX сторіч, в епоху панування класичної фізики, наука про Всесвіт зіткнулася з низкою так званих пара­доксів. Логічний розвиток загальноприйнятих на той час уявлень про світобудову привів до висновків, які всту­пили в явну суперечність з реальним станом речей. Одним з таких «світових парадоксів» став «термоди­намічний парадокс», що виник під час спроби застосу­вання науки про теплові процеси — термодинаміки до всього Всесвіту. У середині минулого сторіччя відомий німецький фізик Р. Клаузіус сформулював так зване друге начало термодинаміки, згідно з яким теплота може сама по собі переходити Іільки від більш нагрітого тіла до менш нагрітого і цей процес триває доти, доки температура обох тіл не зрівняється. При цьому деяка частина те­плоти знецінюється — втрачає здатність здійснювати роботу. Цю необоротну, «втрачену» енергію Клаузіус запропонував називати грецьким словом «ентропія», що означав «звернена всередину». З другого начала термодинаміки безпосередньо ви­пливає, що в будь-якій замкненій фізичній системі всі види енергії повинні поступово перетворитися на тепло­ту, «збігти» в «тепловий океан», а теплота рівномірно розподілиться між усіма тілами. Як тільки це відбу­деться, настане «теплова смерть» системи — всі термоди­намічні процеси в ній повністю припиняться. Цей фундаментальний закон, справедливий для будь-яких замкнених фізичних систем, Клаузіус поширив на весь Всесвіт.

Ентропія Всесвіту, твердив він, прагне до певного максимуму і чим більше Всесвіт наближається до цього граничного стану, тим менше залишається можливостей!? до дальших змін. А коли цього стану буде досягнуто, всі зміни повністю припиняться і Всесвіт застигне у мертвому спокої. Настане «теплова смерть» світу. Всесвіт продовжуватиме своє існування, він не зникне, не перетвориться на ніщо, але всі термодинаміч­ні процеси в ньому повністю припиняться. Неважко бачити, що теорія «теплової смерті» світу вступає в одверту суперечність з матеріалістичними уявленнями про вічність руху матерії. Тому немає ні­чого дивного в тому, що висновки термодинаміки були активно використані захисниками релігії як своєрідний «природничо-науковий» доказ існування бога. Закон ентропії, відкритий Клаузіусом, твердив, на­приклад, папа Пій XII, привів нас до пізнання того, що стихійні процеси природи завжди пов'язані із зменшен­ням вільної і корисної енергії. Ця фатальна доля на­стійливо вимагає буття необхідної сутності... Іншими словами, буття бога.

Ще відвертіше висловлюються інші релігійні теоре­тики. Наука в цьому випадку, заявляють вони,— у союзі з вірою: вона також твердить, що світ небезначальний, що він не в собі самому має причину й основу буття, не у властивостях вічної субстанції; ця основа є поза сві­том, у бозі. Коли спробувати узагальнити міркування богословів з цього питання, то вони зводяться приблизно до такого: у момент створення світу йому була, незбагненним для нас чином, тобто божественною силою надана певна енергія, що найбільшою мірою здатна до дії. З часу акту творення ця заведена богом «пружина світового годинника» поступово розкручується. При цьому проце­си руйнування переважають у Всесвіті над процесами творення. Всесвіт іде до своєї загибелі... Ф. Енгельс піддав теорію «теплової смерті» Всесвіту ґрунтовній критиці. Він вказав на те, що перенесення другого начала термодинаміки, тобто закону зростання ентропії, на увесь Всесвіт абсолютно неправомірне. Ця думка, висловлена Енгельсом, у сучасній науці дістала переконливе теоретичне підтвердження. Як показав видатний американський фізик Р. Толмен, ви­сновок про неминучість переходу замкненої фізичної системи у стан термодинамічної рівноваги справедливий тільки для таких систем, які перебувають у незмінних, стаціонарних зовнішніх умовах. Якщо замкнена система має перемінне гравітаційне поле, то з погляду загальної теорії відносності це поле стає щодо системи, яка його породила, нестаціонарним зовнішнім фактором, воно не є її складовою частиною. Інтими словами, таку систему вже не можна вважати замкненою. Отже, висновок про прагнення її ентропії до певного максимуму виявляється зовсім неправомір­ним. Оскільки наш Всесвіт розширюється, створюване ним гравітаційне поле якраз е змінним. А це й означав, що не можна вважати Всесвіт замкненою системою і засто­совувати до нього друге начало термодинаміки.